Психоаналіз Зігмунда Фрейда
На базі медичного лікування психічних захворювань Фройдом було створене філософське вчення. Питання про виникнення та сутність релігії цікавив Фройда завжди. Вперше це питання було зачеплене у “Тотемі та табу”, а остання книга – “Мойсей та монотеїзм” – була повністю присвячена йому. Книга “Die Zukunft einer Illusion” (“Майбутнє однієї ілюзії”) була написана у 1927 році. Книга посідає цілісну концепцію, складається з 10 частин, які поступово підводять читача до життєстверджуючого та оптимістичного авторського висновку.
Важливо відзначити, що далеко не всі теоретики розділяють колись створений та тепер підтримуваний міф про виключно природознавчі передумови психоаналізу. Звісно, висування Фройдом психоаналітичних ідей супроводжувалося переосмисленням розповсюджених у кінці ХІХ століття методів лікування істеричних хворих. Одначе було б невірним співвідносити витоки виникнення психоаналітичного вчення Фройда із його лікарською практикою, з тими ідеями та теоріями, що були ним запозичені з неврології, фізіології та інших природничих дисциплін.
Деякі ідеї Фройда перегукуються з ідеями Фіхте (1762-1814): ідеї, що стверджують безсвідомісне у якості першооснови людського буття, вихідного матеріалу, з якого походить свідомість або теоретичне положення, згідно з яким перехід від безсвідомісного до свідомості супроводжується для людини обмеженням свободи, пов'язаним із різного роду заборонами з метою збереження та підтримання життя. Але, якщо для Фіхте безсвідомісне – це свободна діяльність, що будує внутрішній і зовнішній світ людини, то для Фройда воно йде своїми коренями у природну даність людини, але не має жодного відношення до конструювання об'єктивної реальності.
Схема психосоціального розвитку особистості від раннього дитинства до стадії, коли виникає природній потяг до особи протилежної статі, розглядається Фройдом у «Трьох нарисах з теорії сексуальності» (1905). Однією з провідних версій Фройда є Едипів комплекс, як незмінна формула ставлення хлопчика до батьків: хлопчик відчуває потяг до матері, сприймаючи батька як суперника, що викликає ненависть та страх.
Стведжуючи, що теорія сексуальності надзвичайно важлива для нього і в особистісному, і в філософському сенсі, Юнг одначе заперечує її, як єдине вираження психічної цілісності особистості, і наводить багаточисельні приклади «неврозів, в яких проблема сексуальності грала підлеглу роль, а на передній план виходили інші фактори, наприклад, проблема соціальної адаптації, тиск трагічних обставин життя, міркувань престижу тощо.
Г.И. Челпанов как представитель экспериментальной психологии
Челпанов Георгий Иванович (1862-1936), российский психолог и логик, основатель и директор Московского психологического института. Социальную психологию он признавал той частью психологии, которая обязана базироваться на принципах нового мировоззрения, в то время как эмпирическая психология, оставаясь естественнонаучной дисциплиной, вооб ...
Нарушение внимания
"Внимание – сосредоточенность деятельности субъекта в данный момент времени на каком-либо реальном или идеальном объекте (предмете, событии, образе, рассуждении и т.д.)".
Внимание характеризуется избирательностью, объемом, устойчивостью, переключаемостью.
Избирательность (концентрация) связана с возможностью успешной настрой ...
Воспоминание
Когда психологи говорят о воспоминании как о сложившейся привычке, как о впечатлении, все глубже и глубже внедряющемся в нас посредством повторения, они забывают, что огромное большинство наших воспоминаний касаются таких событий и подробностей нашей жизни, к существу которых относится обладание определенной датой, а, следовательно, нев ...