Потреба і особистість
Людські потреби, що є джерелом активності, дуже мінливі і різноманітні. Їх аналіз свідчить про те, що в процесі задоволення вони змінюються, збагачуються і зростає їх кількість. Причиною цього є незавершеність вигляду продукту людської діяльності, який постійно вдосконалюється і видозмінюється. Це приводить до зміни потреб, які породжують нові форми активності.
У культурних потребах виявляється залежність активної діяльності людини від продуктів людської культури. До об”єктів культурних потреб відносять як предмети необхідні для задоволення природних потреб ( тарілка, ложка тощо ), так і предмети необхідні для спілкування і громадського життя людини ( книга, радіо, телевізор тощо ). З розвитком суспільства змінюється характер культурних потреб.
Власне потреба — це завжди потреба в чомусь, що на психологічному рівні потреби опосередковані психічним відображенням, і притім подвійно. З одного боку, предмети, що відповідають потребам суб'єкта, виступають перед ним своїми об'єктивними сигнальними ознаками. З іншого боку — сигналізуються, почуттєво відбиваються суб'єктом і самі потреби стану, у найпростіших випадках — у результаті дії інтероцептивних подразників. При цьому найважливіша зміна, що характеризує перехід на психологічний рівень, складається у виникненні рухливих зв'язків потреб із предметами, що відповідають їм.
Звичайно, це загальне положення має потребу в багатьох застереженнях і поясненнях, особливо в зв'язку з питанням про так званих функціональні потреби. Але зараз мова йде не про це. Головне полягає у виділенні факту трансформації потреб через предмети в процес їхнього споживання. А це має ключове значення для розуміння природи потреб людини.
Те положення, що людські потреби виробляються, має, звичайно, історико-матеріалістичний зміст. Разом з тим воно украй важливо для психології. Це приходиться підкреслювати тому, що іноді специфічний для психології підхід до проблеми саме і вбачається в поясненнях, що виходять із самих потреб, точніше, з викликуваних ними емоційних переживань, що нібито тільки і можуть пояснити, чому людину ставить перед собою мети і створює нові предмети. Звичайно, у цьому є своя правда і з цим можна було б погодитися, якби не одна обставина: адже як визначники конкретної діяльності потреби можуть виступати тільки своїм предметним змістом, а цей зміст пряме в них не закладено і, отже, не може бути їх їх виведено.
Мысль как единица мышления.
Мышление представлено субъекту не только в форме его результата-мысли, но и в форме процесса. Процесс мышления субъективно хорошо знаком каждому, однако субъективное – не всегда достоверное, поэтому для раскрытия этапов этого процесса , а также характера производимых при этом операций потребовались специальные исследования.
Основной ха ...
Определение переменных, признаков, параметров изучаемого явления
Экспериментатор проверяет гипотезу о причинной связи двух явлений, Аи В. Понятие «причинность» является одним из наиболее сложных в науке. Существует ряд эмпирических признаков причинной связи между двумя явлениями.
Первый признак — разделенность причины и следствия во времени и предшествование причины следствию. Если исследователь обн ...
Диалектика приобретенного и природного в способностях
Более правильную позицию занимают представители третьей концепции способностей, которую разделяет большинство советских психологов.
Концепция способностей советских ученых устанавливает, что человек имеет от природы присущие всем людям возможности человеческого развития. Вместе с тем советские психологи признают наличие индивидуальных ...