Потреба і особистість
Людські потреби, що є джерелом активності, дуже мінливі і різноманітні. Їх аналіз свідчить про те, що в процесі задоволення вони змінюються, збагачуються і зростає їх кількість. Причиною цього є незавершеність вигляду продукту людської діяльності, який постійно вдосконалюється і видозмінюється. Це приводить до зміни потреб, які породжують нові форми активності.
У культурних потребах виявляється залежність активної діяльності людини від продуктів людської культури. До об”єктів культурних потреб відносять як предмети необхідні для задоволення природних потреб ( тарілка, ложка тощо ), так і предмети необхідні для спілкування і громадського життя людини ( книга, радіо, телевізор тощо ). З розвитком суспільства змінюється характер культурних потреб.
Власне потреба — це завжди потреба в чомусь, що на психологічному рівні потреби опосередковані психічним відображенням, і притім подвійно. З одного боку, предмети, що відповідають потребам суб'єкта, виступають перед ним своїми об'єктивними сигнальними ознаками. З іншого боку — сигналізуються, почуттєво відбиваються суб'єктом і самі потреби стану, у найпростіших випадках — у результаті дії інтероцептивних подразників. При цьому найважливіша зміна, що характеризує перехід на психологічний рівень, складається у виникненні рухливих зв'язків потреб із предметами, що відповідають їм.
Звичайно, це загальне положення має потребу в багатьох застереженнях і поясненнях, особливо в зв'язку з питанням про так званих функціональні потреби. Але зараз мова йде не про це. Головне полягає у виділенні факту трансформації потреб через предмети в процес їхнього споживання. А це має ключове значення для розуміння природи потреб людини.
Те положення, що людські потреби виробляються, має, звичайно, історико-матеріалістичний зміст. Разом з тим воно украй важливо для психології. Це приходиться підкреслювати тому, що іноді специфічний для психології підхід до проблеми саме і вбачається в поясненнях, що виходять із самих потреб, точніше, з викликуваних ними емоційних переживань, що нібито тільки і можуть пояснити, чому людину ставить перед собою мети і створює нові предмети. Звичайно, у цьому є своя правда і з цим можна було б погодитися, якби не одна обставина: адже як визначники конкретної діяльності потреби можуть виступати тільки своїм предметним змістом, а цей зміст пряме в них не закладено і, отже, не може бути їх їх виведено.
Деятельность. Понятие и строение человеческой деятельности.
Основное, чисто внешнее отличие живой материи от неживой, высших форм жизни от низших, более развитых живых существ от менее развитых заключается в том, что первые гораздо более подвижны и активны, чем вторые. Жизнь во всех своих формах связана с движениями, и по мере ее развития двигательная активность приобретает все более совершенные ...
Формирование потребности в процессе становления
личности
Развитие личности в процессе ее становления проходит гетерохронно и циклично. Гетерохронность в развитии личности состоит в том, что отдельные компоненты структуры личности, такие как эмоции, потребности и сознание, в течение жизненного пути развиваются не все одновременно, синхронно, а либо с опережением, либо с запозданием относительн ...
Коррекция девиантного поведения. Описание процедуры исследования
Исследование проводилось на воспитанниках социально-реабилитационного центра, в возрасте 10-14 лет, количество испытуемых - 10 человек.
Для диагностики девиантного поведения использовался тест эмоций Басса-Дарки в модификации Г.В. Резапкиной и тест оценки агрессивности в отношениях (А. Ассингер).
Данные методики позволяют определить, ...