Потреба і особистість
Людські потреби, що є джерелом активності, дуже мінливі і різноманітні. Їх аналіз свідчить про те, що в процесі задоволення вони змінюються, збагачуються і зростає їх кількість. Причиною цього є незавершеність вигляду продукту людської діяльності, який постійно вдосконалюється і видозмінюється. Це приводить до зміни потреб, які породжують нові форми активності.
У культурних потребах виявляється залежність активної діяльності людини від продуктів людської культури. До об”єктів культурних потреб відносять як предмети необхідні для задоволення природних потреб ( тарілка, ложка тощо ), так і предмети необхідні для спілкування і громадського життя людини ( книга, радіо, телевізор тощо ). З розвитком суспільства змінюється характер культурних потреб.
Власне потреба — це завжди потреба в чомусь, що на психологічному рівні потреби опосередковані психічним відображенням, і притім подвійно. З одного боку, предмети, що відповідають потребам суб'єкта, виступають перед ним своїми об'єктивними сигнальними ознаками. З іншого боку — сигналізуються, почуттєво відбиваються суб'єктом і самі потреби стану, у найпростіших випадках — у результаті дії інтероцептивних подразників. При цьому найважливіша зміна, що характеризує перехід на психологічний рівень, складається у виникненні рухливих зв'язків потреб із предметами, що відповідають їм.
Звичайно, це загальне положення має потребу в багатьох застереженнях і поясненнях, особливо в зв'язку з питанням про так званих функціональні потреби. Але зараз мова йде не про це. Головне полягає у виділенні факту трансформації потреб через предмети в процес їхнього споживання. А це має ключове значення для розуміння природи потреб людини.
Те положення, що людські потреби виробляються, має, звичайно, історико-матеріалістичний зміст. Разом з тим воно украй важливо для психології. Це приходиться підкреслювати тому, що іноді специфічний для психології підхід до проблеми саме і вбачається в поясненнях, що виходять із самих потреб, точніше, з викликуваних ними емоційних переживань, що нібито тільки і можуть пояснити, чому людину ставить перед собою мети і створює нові предмети. Звичайно, у цьому є своя правда і з цим можна було б погодитися, якби не одна обставина: адже як визначники конкретної діяльності потреби можуть виступати тільки своїм предметним змістом, а цей зміст пряме в них не закладено і, отже, не може бути їх їх виведено.
Социальная психология личности. Проблема личности в
социальной психологии
Проблематика личности неизменно остается одной из наиболее конфликтных в социальной психологии. Это было связано с самим ее предметом — изучением человека как социального существа. Внутренняя конфликтность всей социальной психологии личности поддерживалась невозможностью найти однозначный ответ на ее основной вопрос, а также определить ...
Теоретические основы формирования самооценки подростков в процессе
постижения рок-музыки. Психолого-педагогическая
характеристика подросткового возраста
Подростковый возраст, по мнению специалистов, возраст самоопределения, становления характера. Этот период можно рассматривать как кризисный и связан он с перестройкой в трех основных сферах: телесная; психологическая; социальная.
На телесном уровне происходят существенные гормональные изменения, на социальном – подросток занимает проме ...
Особенности видов мышления
В психологии выделяют три вида мышления, которые в то же время являются уровнями его развития. Сначала возникает наглядно-действенное мышление - способность устанавливать свойства и связки предметов и явлений в практической деятельности с ними, дальше формируется наглядно-образное мышление - операция обидами предметов, и в конце - верба ...